Нацрада з питань телебачення й радіомовлення надала інформацію про 184 провайдерів аудіовізуальних сервісів і їхні бази за перше півріччя 2026 року.

ОТТ-платформи продовжують нарощувати кількість абонентів. Це зростання з кожним півріччям посилюється. Цього разу за перші шість місяців року приріст склав понад 200 тисяч абонентів.

Таким чином змінюються звички споживання контенту. У цій конкуренції програють інші технології, зокрема кабель. Це стосується як загальнонаціональних, так і регіональних компаній. Зростання є лише у кількох кабельних провайдерів Харківської, Вінницької та Черкаської областей.

Необхідність внесення змін була зумовлена практикою застосування чинного Порядку та потребою вдосконалити форми документів, що подаються до медіарегулятора.

Національна рада додатково до роз’яснень щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, які мовлять без РЧС та пояснень законодавчих вимог щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, а також відповідно до практики розгляду заяв про реєстрацію, надає відповіді на поширені питання:

Чи підлягають реєстрації суб’єкти, що здійснюють разові прямі трансляції спортивних, мистецьких або інших подій?

Національна рада затвердила зміни до двох підзаконних актів і запропонувала громадськості обговорити проєкт Критеріїв віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Оголосила два нових конкурси і винесла 25 приписів. Призначила дві перевірки та вирішила анулювати запорізькому каналу ліцензію через суд. А ще дозволила змінити позивні й надала статус зареєстрованих 31 медіа. Про ухвалені на засіданні 9 липня регулятором рішення – далі.

З 01 липня 2026 року розпочато звітний період подання регуляторної звітності за підсумками І півріччя 2026 року за формою № 1-Т «Сфера телекомунікацій».

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг (постачальники), інформація про яких включена до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (Реєстр), надають регуляторну звітність щодо здійснення діяльності у сферах електронних комунікацій через Систему електронної звітності (Система), доступ до якої здійснюється з  офіційного вебсайту НКЕК.

Інструкція користувача розміщена за посиланням

Регіональні радіостанції здобули частоти у чотирьох населених пунктах трьох областей. Оголошено два нових конкурси на мовлення. Обмежено доступ до ще шести російських медіасервісів та оновлено перелік вебсайтів раніше заборонених сервісів. Онлайн-медіа отримало штраф, а два суб’єкти – 64 приписи. Реєстр поповнився новими медіа. Про ухвалені на засіданні Національної ради 25 червня рішення – далі.

Продовжити читання

Президент України Володимир Зеленський затвердив склад конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в його указі № 507/2026.

Проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року в реєстрації за законом про «Медіа», розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватися.

За останні пів року медійний регулятор став частіше відмовляти у реєстрації, і насамперед онлайн-медіа. До осені минулого року відмови у реєстрації були поодинокими і здебільшого стосувалися зауважень до документів, несплати реєстраційного збору, або випадків, коли засновниками медіа були органи державної влади.

А тепер відмови у реєстрації почастішали та вийшли за межі формальних причин. Зокрема, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення перестала ресєтрувати блогерів та онлайн-казино, а також відмовляє у реєстрації  ютуб-, тікток- і твіч-каналам як онлайн-медіа (тому що регулятор вважає їх аудіовізуальними медіасервісами).

Окрім цього у Нацради ще існує практика, коли питання про реєстрацію не набирає достатньої кількості голосів, щоб рішення було прийняте. Тобто формально відмови немає, але компанія не отримує реєстрації. Тож проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року, розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватись.

Медіарегулятор розпочинає громадське обговорення проєкту змін до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа. Пропозиції і зауваження до проєкту акта приймаються упродовж місяця.

НКЕК каже, що це питання євроінтеграційних зобов’язань і фінансової незалежності. Профільні асоціації не підтримують ідею з внеском.

Національна комісія (НКЕК) істотно оновила правила на ринку кабельної каналізації, посиливши вимоги до прозорості та розширивши коло суб'єктів регулювання. Зміни спрямовано на усунення дискримінації під час отримання доступу до інфраструктури й установлення чітких дедлайнів для надання технічної інформації.

Через війну, економічну кризу та зміну аудиторних звичок понад два десятки українських телеканалів відмовилися від ефіру або перейшли в диджитал.

За час повномасштабної війни кілька десятків загальнонаціональних телеканалів скасували свої ліцензії та реєстрації. Деякі з них повністю припинили мовлення, інші відмовилися від певних технологій. Наприклад, супутникового мовлення або цифрового ефіру. Також деякі канали анульовували ліцензії на аналогове мовлення на тимчасово окупованих територіях. Розповідаємо про ці канали, які вже залишилися в історії, і тих, хто змінив свою дистрибуцію через інші технології.

14 травня на засіданні Національна рада вжила заходів реагування до суб’єктів у сфері медіа за порушення законодавства. Рішення ухвалені на підставі перевірок, моніторингів, а також аналізу поданих документів

В Україні може зрости вартість інтернету для абонентів через нову ініціативу Нацкомісії з державного регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв’язку (НКЕК). Йдеться про запровадження додаткового збору у розмірі 1,5% від доходу підприємств галузі електронних комунікацій.