Реєстрація суб’єктів у сфері медіа, які мовлять без РЧС: роз’яснення Національної ради
Національна рада додатково до роз’яснень щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра, та з урахуванням практики розгляду заяв про реєстрацію надає відповіді на найбільш поширені запитання:
- Чи може одна й та сама особа бути одночасно суб’єктом у сфері онлайн-медіа та у сфері лінійного аудіовізуального медіа-сервісу?
Так, може. Закон України «Про медіа» (далі – Закон) системно розмежовує ці види медіа. Тож одна особа у разі необхідності може зареєструватися і як суб’єкт у сфері онлайн-медіа, і як мовник (частина 1 статті 14, пункт 36 частини 1 статті 1 Закону).
- Чи потребує реєстрації мовлення суб’єкта на власному каналі на платформах YouTube, Tik Tok, Twich тощо?
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону платформа спільного доступу до відео – це сервіс, основним призначенням якого є поширення для загальної аудиторії з інформаційною, розважальною чи навчальною метою програм та/або користувацького відео, щодо яких провайдер платформи спільного доступу до відео не здійснює редакційного контролю (редакційної відповідальності), якщо таке поширення відбувається за допомогою електронних комунікаційних мереж та організовується таким провайдером, у тому числі з використанням автоматичних засобів або алгоритмів, зокрема щодо відображення, позначення (тегування) та упорядкування послідовності відтворення.
Отже, необхідність реєстрації власника облікового запису на платформах YouTube, Tik Tok, Twich та інших як суб’єкта у сфері медіа залежить від виду (змісту) поширюваної ним інформації та характеру здійснення такої діяльності.
Якщо власник облікового запису поширює програми під редакційним контролем (пункт 42 частини 1 статті 1 Закону) та його діяльність матиме ознаки аудіовізуального медіа (лінійне або нелінійне телебачення чи радіомовлення, пункт 1 частини 1 статті 1, статті 14 Закону), він зобов’язаний зареєструватися в Національній раді як суб’єкт, що здійснює мовлення без використання радіочастотного спектра, або як суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення.
Суб’єкти, які регулярно поширюють на платформах аудіовізуальний контент під редакційним контролем та постійною назвою і не мають при цьому сукупності ознак аудіовізуального медіа, за наявності відповідних підстав мають право у добровільному порядку зареєструватись як суб’єкти у сфері онлайн-медіа (пункт 30 частини 1 статті 1, пункт 36 частини 1 статті 1, частина 3 статті 16 Закону).
Якщо ж особа, наприклад, не системно поширює користувацьке відео (пункт 24 частини 1 статті 1 Закону) про своє особисте життя або відеоролики, які не мають ознаки програм, відсутні позивні/логотипи та постійна назва, робить репости матеріалів інших власників облікових записів, інформує про діяльність юридичної особи тощо, то вона не діє як медіа і таке поширення інформації не належить до сфери дії Закону (стаття 2 Закону).
У разі якщо власники облікових записів на платформах спільного доступу до відео вже зареєстровані в Національній раді як суб’єкти у сфері онлайн медіа, але паралельно на цих же облікових записах планують вести діяльність, яка підпадає під ознаки аудіовізуального медіа, то вони:
а) не зобов’язані скасовувати реєстрацію онлайн-медіа, якщо планують продовжувати цю діяльність;
б) повинні зареєструватися як суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра, або як суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення;
в) зобов’язані повідомити Національну раду про початок діяльності протягом 10 днів після початку мовлення (частина 4 статті 63 Закону).
Усі зазначені вище вимоги законодавства та підходи застосовуються також і до власників облікових записів на платформах спільного доступу до інформації (Instagram, Facebook тощо).
- Чи підлягають реєстрації «онлайн-майданчики» (веб-сайти тощо), де розміщується аудіо, відео з ефіру? Який обсяг контенту може транслюватися без необхідності реєстрації?
Національна рада неодноразово звертала увагу – якщо суб’єкт бажає здійснювати радіотрансляцію без використання радіочастотного спектра (далі – РЧС), у тому числі в мережі Інтернет, він повинен спочатку зареєструватися як суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа. Аналогічні вимоги передбачені законодавством і щодо діяльності телевізійного мовника, який діє без РЧС.
Під час звернення до Національної ради з заявою про реєстрацію суб’єкт у сфері медіа має вказати усі інтернет-ресурси, на яких планує здійснювати мовлення. Кількість таких «майданчиків» та їх характеристики зазначаються суб’єктом, який здійснює мовлення, у заяві про реєстрацію.
Водночас обсяг поширюваного контенту жодним чином не впливає на визначення виду діяльності чи необхідність реєстрації суб’єкта у сфері медіа. Адже відповідно до вимог Закону, суб’єкт підлягає обов’язковій реєстрації, якщо у нього наявні ознаки мовлення (розповсюдження програм для одночасного масового приймання користувачами на основі розкладу програм тощо).
- Чи достатньо однієї реєстрації для суб’єкта у сфері лінійного аудіального або аудіовізуального медіа-сервісу, який розповсюджує один телеканал/радіоканал за допомогою кількох технологій без використання РЧС? Чи достатньо однієї реєстрації для суб’єкта, який створює кілька каналів? Чи кожен канал має реєструватися окремо?
Законодавством передбачено, що при реєстрації каналу можна в заяві передбачити одну або більше технологій мовлення (частина 10 статті 63 Закону). Однак якщо необхідно зареєструвати кілька змістовно різних медіа, тоді кожен такий канал має бути зареєстрований в Національній раді окремо.
При цьому необхідно врахувати, що програма мовлення лінійного аудіовізуального медіа, яке поширюється за допомогою різних технологій, має бути ідентичною для всіх таких технологій (частина 7 статті 21 Закону).
- Як має діяти зареєстрований суб’єкт у сфері лінійного аудіального медіа-сервісу, якщо він планує розпочати розповсюдження нового радіоканалу без використання радіочастотного ресурсу?
Якщо зареєстрований суб’єкт планує створити новий радіоканал (з іншою назвою, програмною концепцією, територією поширення тощо), відомості про який ще не внесено до Реєстру суб’єктів у сфері медіа, то такий суб’єкт повинен спочатку звернутися до Національної ради із відповідною заявою про реєстрацію. Після реєстрації Національною радою він має право розпочинати мовлення на цьому каналі з дня внесення до Реєстру відповідної інформації. Про початок мовлення такий суб’єкт зобов’язаний повідомити Національну раду протягом 10 днів після початку мовлення (частина 4 статті 63 Закону).
- Як Національна рада планує розраховувати штраф суб’єкту, який одночасно є ліцензіатом і реєстрантом?
Законом встановлено різні підходи для розрахунку штрафів:
а) для ліцензіатів – фіксовані відсотки від ліцензійного збору, без додаткового обґрунтування (10 відсотків ліцензійного збору за значні та 25 відсотків за грубі порушення);
б) для реєстрантів встановлено кількісний діапазон (від – до), який обраховується від мінімальних зарплат: від 5 до 40 (40000 грн – 320000 грн) – за значні порушення та від 10 до 75 (80000 грн – 600000 грн) – за грубі порушення. Також враховуються: вид і технологія мовлення, територія, час й обсяги мовлення, наявність чи відсутність системи умовного доступу, рівень суспільної небезпеки (кількість аудиторії, вид порушення тощо).
Водночас Закон передбачає таке: якщо телеканал (радіоканал), при поширенні якого мало місце порушення, поширюється за допомогою різних технологій або на різних територіях, розмір штрафу розраховується шляхом складання сум штрафів, що підлягають нарахуванню за відповідне порушення для кожної з технологій чи територій, за умови що призначена Національною радою перевірка включала такі технології чи території (абзац 2 частина 6 статті 110 Закону).
Національна рада в процесі виникнення нових питань і накопичення практики надаватиме додаткові роз’яснення.