Конфлікт між телеком-індустрією та регулятором загострюється: Нацкомісія відхилила зауваження бізнесу щодо нового «податку» в 1,5%
Всі великі телеком-об’єднання мають намір відстоювати порушення своїх інтересів вже у парламенті
Телеком-регулятор через Кабмін все ж подає до Верховної Ради свій законопроєкт про так звану «незалежність». Як писав Mind його норми зобов’яжуть індустрію платити ще один «податок» – внесок на регулювання в розмірі до 1,5% від доходу компаній.
Зібрані кошти мають йти у спеціальний фонд на утримання Нацкомісії комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
В НКЕК, яка і розробила цей документ, необхідність нового збору аргументують постійним недофінансуванням з держбюджету. Тож пропонують ідеальний для себе вихід: взагалі відмовитися від коштів із держбюджету та збирати гроші з ринку.
Бізнес був приголомшений новацією. «Пишаємося, що працюємо в такій особливій галузі. Після ручного скасування єдиного податку лише для нашої індустрії, величезних витрат на енергонезалежність і підвищення військового збору для всіх, регулятор вважає, що ми без проблем потягнемо ще один «податок», – коментували нашому виданню гравці ринку.
Новий поворот
Стаття в Mind з цього приводу викликала резонанс на ринку. Ми розлого пояснили аргументи сторін конфлікту. Бізнес запропонував компроміс регулятору. Сторони на якомусь етапі навіть домовилися піти на поступки один одному. Учасники ринку вже загалом не заперечували проти сплати збору, але у меншому розмірі, ніж 1,5%, та за умови незалежного аудиту фінансових потреб Нацкомісії. Але НКЕК вирішила не зменшувати свої апетити.
На минулому тижні Нацкомісія відхилила чисельні пропозиції та зауваження профільних асоціацій, які були подані травні під час публічного обговорення проєкту закону.
Тому, як повідомили Mind учасники ринку, 21 травня, на останній нараді в НКЕК, всі великі телеком-об’єднання – Інтернет Асоціація України (ІнАУ), Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК), Українська асоціація операторів зв'язку «Телас» та «Телекомунікаційна палата України» (ТелПУ) – взагалі виступили проти нового збору, «оскільки пропозиції ринку не були враховані при обговоренні документу».
Наслідки для бізнесу
Представники асоціацій заявили про те, що в разі прийняття законопроєкту:
- запропонована модель фінансування регулятора буде найжорсткішою з усіх, що прийняті в ЄС;
- призведе до подальшого фінансового навантаження на учасників ринку;
- вплине на зростання тарифів для споживачів.
Окремо перед останньою нарадою ІнАУ направила листа до НКЕК. У ньому асоціація ще раз намагалася донести позицію індустрії. Та пояснювала, що новий збір пропонується на фоні невпинного посилення фінансового, адміністративного і регуляторного навантаження на гравців ринків, які змушені:
- власним коштом відновлювати пошкоджену війною інфраструктуру і забезпечувати сталість мереж в умовах перебоїв енергоживлення і кібератак ворога;
- нести додаткове адміністративне і фінансове навантаження в умовах торпедування рядом державних органів права на спрощену систему оподаткування і звітності;
- будувати відносини з власниками і управителями інфраструктури в умовах нездатності відповідних інституцій забезпечити виконання вимог законодавства про доступ;
- здійснювати діяльність в умовах жорсткого кадрового дефіциту, викликаного мобілізацією співробітників і жорсткими вимогами бронювання;
- враховувати у плануванні діяльності падіння своїх доходів. За даними BRDO, у IV кварталі 2024 року дохід ринку фіксованого інтернету впав на 30%, порівняно з попереднім кварталом, і склав 4,3 млрд грн – найнижчий показник з III кварталу 2022 року;
- планувати додаткові адміністративні і фінансові витрати на виконання нових вимог щодо вимірювання з 2026 року показників якості, а також очікуване посилення інших регуляцій.
«В цій ситуації більшість операторів змушені скорочувати витрати і вишукувати всі можливі і неможливі резерви для підвищення своєї ефективності. Ринок очікує від свого регулятора солідарності і аналогічного підходу», – йшлося у листі.
Та пропонувалося:
- відкинути ініціативу щодо регуляторного збору, принаймні на період воєнного стану;
- не відмовлятись від фінансування з держбюджету.
- обговорити на нараді шляхи підвищення ефективності і прозорості роботи регулятора, скасування надмірних регуляцій як засобу скорочення видатків на його утримання, зменшення адміністративного і фінансового навантаження на учасників ринку та усунення підстав для зростання тарифів на послуги доступу до інтернет для споживачів.
Боротьба у парламенті
Як повідомили Mind представники телеком-індустрії, незважаючи на опір бізнесу, НКЕК буде просувати свій законопроєкт: «Попри одностайну позицію представників індустрії, наразі регулятор планує подавати законопроєкт до Верховної Ради через Кабмін».
Схоже, що Нацкомісія так виборює незалежність не лише від держбюджету, а й від позицій індустрії, вважають на ринку. Тому бізнес має намір доводити свою позицію вже серед народних депутатів, у комітетах ВРУ.
Mind слідкуватиме за розвитком подій. Адже цей прецедент може стати сигналом і для інших регуляторів напряму «оподатковувати» бізнес.