В ООН і ОБСЄ заявили, що блокування сайтів може бути виправдане лише тоді, коли це передбачено законом

. Опубліковано в Новости за 2017г

Верховний комісар з прав людини Організації Об'єднаних Націй (ООН) і представник зі свободи медіа Організації з безпеки і співпраці в Європі вважають блокування веб-сайтів, IP-адрес, портів або мережевих протоколів надзвичайним заходом, виправданим тільки для захисту прав людини чи іншого законного суспільного інтересу.

Про це йдеться у спільній декларації Верховного комісара з прав людини ООН і представника зі свободи медіа Організації з безпеки й співпраці у Європі, передають «Українські новини».

«Запропоноване державою блокування цілих веб-сайтів, IP-адрес, портів чи мережевих протоколів є надзвичайним заходом, який може вважатися виправданим лише в тих випадках, коли він передбачений законом і необхідний для захисту того чи іншого права людини або інших законних суспільних інтересів, у тому числі залежно від його пропорційності, відсутності менш обмежувальних альтернативних заходів, здатних забезпечити захист цих інтересів, і дотримання мінімально необхідних процесуальних норм», – сказано в декларації.

При цьому обмеження сигналу мовника іншої юрисдикції чи анулювання прав на його ретрансляцію вважається можливим, якщо суд чи інший незалежний і авторитетний орган визнав, що контент такого мовника систематично порушує передбачені в міжнародному праві критерії.

При цьому посередники передачі інформації (наприклад, провайдери) не можуть відповідати за контент третіх сторін, крім випадків прямого втручання їх у цей контент чи відмови виконати прийняте з дотриманням усіх процесуальних норм незалежним і безстороннім органом (наприклад, судом) рішення про видалення контенту, що технічно можна виконати.

Також у декларації міститься заклик розглянути питання захисту приватних осіб від притягнення до відповідальності за просте перевідправлення чи привернення уваги до чужого контенту, у який не вносяться зміни (наприклад, перепости чи лайки).

Наголошено, що держава може обмежувати право на свободу думки лише з дотриманням зазначених у міжнародному праві критеріїв для таких обмежень, у тому числі для заборони пропаганди ненависті, що включає підбурювання до насильства, дискримінації й ворожнечі.

Декларацію також підписали представник Організації американських держав з питань свободи висловлення думки й спеціальний доповідач у питанні про свободу висловлення думки й доступу до інформації в Африці.

Нагадаємо, 25 лютого, Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про Доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив Доктрину.

Згідно з Доктриною, одним з пріоритетів державної політики в інформаційній сфері визначено: «законодавче врегулювання механізму виявлення, фіксації, блокування та видалення з інформаційного простору держави, зокрема з українського сегмента мережі Інтернет, інформації, яка загрожує життю, здоров'ю громадян України, пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення територіальної цілісності України, загрожує державному суверенітету, пропагує комуністичний та/або націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та їхню символіку».

Опитані «Детектором медіа» експерти висловили думки, що впровадження Доктрини має ґрунтуватися на таких принципах:
- розробляти інноваційні інструменти, які би не використовували політики заборон, а створювали альтернативу;
- спиратися на громадянське суспільство, яке не дозволить державі перетворити захист на недемократичне обмеження;
- прозорість фінансування – ключовий механізм виявлення суб’єктів, які використовуються для ведення інформаційної війни проти України.

На прес-конференції 2 березня міністр інформаційної політики Юрій Стецьзаявив, що очікує від свого заступника Дмитра Золотухіна подання йому протягом двох тижнів списку антиукраїнських сайтів для ініціювання процедури їх закриття.

Цього ж дня Стець роз’яснив «Детектору медіа», яким чином має відбуватися процедура закриття антиукраїнських сайтів та про які саме ресурси йдеться. 

4 березня стало відомо, що МІП передасть на розгляд СБУ і експертної ради перші 20 сайтів антиукраїнського змісту.

 

Детектор медіа